контртитул
КОНТРТИ́ТУЛ, у, ч., полігр.
Додатковий титул, уміщений на лівій сторінці розвороту книги, перев. у багатотомних та перекладних виданнях.
У багатотомних виданнях на контртитулі розміщують дані, що стосуються всього видання, а на титулі – лише окремого тому (з наук.-попул. літ.);
У дорогих та подарункових виданнях контртитул роблять “дзеркальним”, тобто він повторює титульний аркуш (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контртитул — контрти́тул іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- контртитул — -у, ч., друк. Додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги перев. в багатотомних і перекладних виданнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контртитул — контрти́тул (від контр... і лат. titulus – заголовок) додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги переважно в багатотомних і перекладних виданнях. Словник іншомовних слів Мельничука