контур
ко́нтур
-а, ч.
1》 Лінія, що окреслює форму предмета; обрис.
|| Графічне окреслення предмета.
2》 спец. Замкнений ланцюг провідників. Контур замкненого провідника.
Коливальний контур — замкнене електричне коло, яке містить індуктивні та ємнісні елементи, в якому можливе створення вільних коливань струму та напруги.
Великий тлумачний словник сучасної української мови