Великий тлумачний словник сучасної мови

конфронтувати

конфронтува́ти

-ую, -уєш, недок., неперех.

Знаходитися в стані конфронтації.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. конфронтувати — конфронтува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. конфронтувати — Конфронтува́ти. Робити очну ставку. О процесі укр[аїнских] студентів доносить “Zeit”, що до віденьского краєвого суду надійшло донесенє львівского суду краєвого такого змісту...  Українська літературна мова на Буковині
  3. конфронтувати — див. ПРОТИБОРСТВУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  4. конфронтувати — Протиставляти, протиставити, супротиставляти, супротиставити  Словник чужослів Павло Штепа
  5. конфронтувати — КОНФРОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим і без дод. Вступати в конфронтацію з ким-, чим-небудь; протиборствувати. Недоречні перестрахування ..  Словник української мови у 20 томах