Українська літературна мова на Буковині

конфронтувати

Конфронтува́ти. Робити очну ставку. О процесі укр[аїнских] студентів доносить “Zeit”, що до віденьского краєвого суду надійшло донесенє львівского суду краєвого такого змісту, що там в найблизших днях відбуде ся в справі процесу против укр[аїньских] студентів провірка ідентичности особи [...] Візвав суд около 60 сьвідків, котрих буде конфронтувати в салі судовій в ціли провіреня тожсамости особи винних (Б., 1907, 70, 3)

// пол. konfrontować — 1) зіставляти, 2) робити очну ставку; нім. die Konfrontation — 1) юр. очна ставка, 2) порівняння.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. конфронтувати — конфронтува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. конфронтувати — див. ПРОТИБОРСТВУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. конфронтувати — -ую, -уєш, недок., неперех. Знаходитися в стані конфронтації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конфронтувати — Протиставляти, протиставити, супротиставляти, супротиставити  Словник чужослів Павло Штепа
  5. конфронтувати — КОНФРОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим і без дод. Вступати в конфронтацію з ким-, чим-небудь; протиборствувати. Недоречні перестрахування ..  Словник української мови у 20 томах