конфронтувати
Конфронтува́ти. Робити очну ставку. О процесі укр[аїнских] студентів доносить “Zeit”, що до віденьского краєвого суду надійшло донесенє львівского суду краєвого такого змісту, що там в найблизших днях відбуде ся в справі процесу против укр[аїньских] студентів провірка ідентичности особи [...] Візвав суд около 60 сьвідків, котрих буде конфронтувати в салі судовій в ціли провіреня тожсамости особи винних (Б., 1907, 70, 3)
// пол. konfrontować — 1) зіставляти, 2) робити очну ставку; нім. die Konfrontation — 1) юр. очна ставка, 2) порівняння.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфронтувати — конфронтува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- конфронтувати — див. ПРОТИБОРСТВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- конфронтувати — -ую, -уєш, недок., неперех. Знаходитися в стані конфронтації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфронтувати — Протиставляти, протиставити, супротиставляти, супротиставити Словник чужослів Павло Штепа
- конфронтувати — КОНФРОНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким – чим і без дод. Вступати в конфронтацію з ким-, чим-небудь; протиборствувати. Недоречні перестрахування .. Словник української мови у 20 томах