конфіскований
конфіско́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до конфіскувати.
|| конфісковано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиконфіско́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до конфіскувати.
|| конфісковано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови