конфіскований
КОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до конфіскува́ти.
Небіжчикові дала казна на виплат.. конфісковане на Волині в польського повстанця дідича ще друге село (Н.-Лев., І, 1956, 598);
В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон (Гончар, II, 1959, 74).
Словник української мови (СУМ-11)