Словник української мови в 11 томах

конфіскований

КОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до конфіскува́ти.

Небіжчикові дала казна на виплат.. конфісковане на Волині в польського повстанця дідича ще друге село (Н.-Лев., І, 1956, 598);

В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон (Гончар, II, 1959, 74).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. конфіскований — конфіско́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. конфіскований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до конфіскувати. || конфісковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфіскований — КОНФІСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до конфіскува́ти. Небіжчикові дала казна на виплат .. конфісковане на Волині в польського повстанця дідича ще друге село (І. Нечуй-Левицький); В той же день конфісковані цінності було відправлено в Херсон (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. конфіскований — Конфіско́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)