Словник української мови в 11 томах

конфіскування

КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація.

Конфіскування газети.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. конфіскування — конфіскува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. конфіскування — -я, с. Дія за знач. конфіскувати; конфіскація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфіскування — КОНФІСКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. конфіскува́ти; конфіскація. На думку багатьох біографів Джордано Бруно, він, можливо, і не загинув би на вогнищі, якби не виступав проти монастирських прибутків та маєтків, не вимагав їхнього конфіскування (з наук.  Словник української мови у 20 томах