Значення в інших словниках
-
копилець —
копиле́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
копилець —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
копилець —
КОПИЛЕ́ЦЬ¹, льця́, ч. Зменш. до копи́л¹ 1. Копильці використовують для меншого взуття (з навч. літ.). КОПИЛЕ́ЦЬ², льця́, ч., діал. Зменш. до копи́л². Всі .. зійшлися на тім, .. що в селі нічого доброго Сук по собі не залишив. Хіба п'ятьох копильців-байстрюків (І. Чендей).
Словник української мови у 20 томах
-
копилець —
КОПИЛЕ́ЦЬ, льця́, ч. Зменш. до копи́л.
Словник української мови в 11 томах
-
копилець —
Копил, -ла́ м. 1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. Ном. №301. 2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Kolb. I. 67. Шух. I. 180. Копили поробив на сани. 3) Незаконнорожденное дитя. Вх. Зн. 28. ум. копиле́ць. Ном. № 14299.
Словник української мови Грінченка