копчений

I к`опчений-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до коптити.

II копч`ений-а, -е.

Виготовлений копченням.

Значення в інших словниках

1. копчений — ко́пчений дієприкметник копче́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. копчений — I [копчеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і, дієприкм. II [копченией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і, прикм.  Орфоепічний словник української мови
3. копчений — КОПЧЕ́НИЙ, а, е. Виготовлений ко́пченням. Мати .. присувала мені .. копчений волячий язик (М. Коцюбинський); У нього [механіка] можна дістати свіжих лобстерів і копчених вугрів (О.  Словник української мови у 20 томах
4. копчений — КО́ПЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до копти́ти. КОПЧЕ́НИЙ, а, е. Виготовлений ко́пченням. Мати.. присувала мені.. копчений волячий язик (Коцюб., II, 1955, 364); Ілля дістав із скриньки хліб, копчену ковбасу, в’яленого ляща (Десняк, Десну.., 1949, 388).  Словник української мови в 11 томах