коралики

кора́лики

-ів, мн. (одн. коралик, -а, ч.).

Зменш.-пестл. до коралі 1).

Значення в інших словниках

1. коралики — КОРА́ЛИКИ, ів, мн. (одн. кора́лик, а, ч.). Зменш.-пестл. до кора́лі 1. Бо багачка, вража дочка, Не хоче робити, Начіпляє кораликів, Щоб її любити (П.  Словник української мови у 20 томах
2. коралики — КОРА́ЛИКИ, ів, мн. (одн. кора́лик, а, ч.). Зменш.-пестл. до кора́лі 1. Бо багачка, вража дочка. Не хоче робити, Начіпляє кораликів. Щоб її любити (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
3. коралики — Коралики, -ків м. мн. ум. отъ коралі.  Словник української мови Грінченка