кофеїн

кофеї́н

-у, ч.

Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю та ін.; застосовується в медицині як тонізуючий засіб.

Значення в інших словниках

1. кофеїн — кофеї́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кофеїн — КОФЕЇ́Н, у, ч. Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю і т. ін.; застосовують у медицині при ослабленні серцево-судинної діяльності, головному болю і т. ін., а також як тонізуючий засіб.  Словник української мови у 20 томах
3. кофеїн — (нім. Koffein, від англ. coffee, голл. koffie – кава, з араб. кагва) алкалоїд, що міститься в листках чаю, в зернах кави тощо (одержують синтетично). Застосовують при серцево-судинній недостатності, спазмах судин головного мозку, гіпотонії тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кофеїн — Алкалоїд, що знаходиться в насінні кавового дерева і листях чаю; збуджує центр. нервову систему.  Універсальний словник-енциклопедія
5. кофеїн — КОФЕЇ́Н, ТЕЇ́Н.  Словник синонімів української мови
6. кофеїн — Кофеї́н, -ї́ну, -нові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кофеїн — КОФЕЇ́Н, у, ч. Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю та ін.; застосовується в медицині як тонізуючий засіб. — Що! Серце? Дайте мені кофеїну, камфори..,— я повинен діяти (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах