кофеїн
КОФЕЇ́Н, у, ч. Речовина (алкалоїд), що міститься в насінні кави, листках чаю та ін.; застосовується в медицині як тонізуючий засіб.
— Що! Серце? Дайте мені кофеїну, камфори..,— я повинен діяти (Ю. Янов., І, 1954, 161);
Внаслідок вмісту кофеїну чай має і тонізуючі властивості (Укр. страви, 1957, 284).
Словник української мови (СУМ-11)