коціт

коці́т

-а, ч.

У давньогрецькій міфології – одна з річок "підземного царства", де нібито перебували душі померлих.

Зійти на береги Коціту — вмерти.

Значення в інших словниках

1. коціт — коці́т (грец. Κώκυτος, «Річка плачу») 1. У давньогрецькій міфології одна з річок «підземного царства», де нібито перебували душі померлих. 2. Переносно – зійти на береги Коціту – вмерти.  Словник іншомовних слів Мельничука