Значення в інших словниках
-
коч —
Коч: — коляска, бричка [11]
Словник з творів Івана Франка
-
коч —
коч іменник чоловічого роду різновид коляски, фаетона арх.
Орфографічний словник української мови
-
коч —
КОЧ, а, ч., заст. Вид коляски, фаетона. Із коча пан мій вилізає І посила за молодим (Т. Шевченко); На англійськім кочі візник-кацап: Кожух його обсипав іней [іній] білий.., Він ляска батогом (І. Франко); – Антоні скаже викотити коч, поїду на прохід!...
Словник української мови у 20 томах
-
коч —
КОЧ, а, ч., заст. Вид коляски, фаетона. Із коча пан мій вилізає І посила за молодим (Шевч., II, 1953, 94).
Словник української мови в 11 томах
-
коч —
Коч, -ча м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.
Словник української мови Грінченка