Значення в інших словниках
-
кочування —
кочува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
кочування —
КОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кочува́ти 1, 2. – Сам виїхав [король Бела] нам назустріч, на пограниччя, привітав мене, як брата, і надав вільні землі для кочування (В.
Словник української мови у 20 томах
-
кочування —
КОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кочува́ти. Хани.. більшу частину року проводили в кочуваннях (Іст. СРСР, І, 1956, 80); Кочування зв’язане з тим, що з настанням зими.. вовки, шукаючи їжі, змушені робити великі переходи (Наука..
Словник української мови в 11 томах
-
кочування —
Кочува́ння, -ня с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка