кочування

КОЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кочува́ти.

Хани.. більшу частину року проводили в кочуваннях (Іст. СРСР, І, 1956, 80);

Кочування зв’язане з тим, що з настанням зими.. вовки, шукаючи їжі, змушені робити великі переходи (Наука.., 2, 1959, 46);

Всю «принадність» .. вічного кочування.. довелось випробувати на власній шкірі (Бучма, 3 глибин душі, 1959, 9).

Значення в інших словниках

1. кочування — кочува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кочування — -я, с. Дія за знач. кочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кочування — КОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кочува́ти 1, 2. – Сам виїхав [король Бела] нам назустріч, на пограниччя, привітав мене, як брата, і надав вільні землі для кочування (В.  Словник української мови у 20 томах
4. кочування — Кочува́ння, -ня с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка