коїтися

ко́їтися

-їться, недок.

Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре).

Значення в інших словниках

1. коїтися — ко́їтися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. коїтися — [койітиес'а] койіц':а, койац':а  Орфоепічний словник української мови
3. коїтися — КО́ЇТИСЯ, їться, недок. Відбуватися, діятися (перев. про що-небудь недобре). Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки .. – Мабуть, уже незабаром кінець віку... Недаром таке на світі коїться (Панас Мирний); – Чому нічого не говориш?...  Словник української мови у 20 томах
4. коїтися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
5. коїтися — КО́ЇТИСЯ, їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре). Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки..  Словник української мови в 11 томах
6. коїтися — Ко́їтися, -їться гл. безл. Происходить, дѣлаться (преимущественно о дурномъ). На дворі таке коїться, що і виглянути ж можна. Канев. у. Якесь іще лихо коїться. МВ.  Словник української мови Грінченка