коїтися
КО́ЇТИСЯ, їться, недок. Робитися, чинитися, відбуватися (перев. про щось недобре).
Кругом Пісок тільки й чутки, що про лихі вчинки.. — Мабуть, уже незабаром кінець віку… Недаром таке на світі коїться (Мирний, І, 1949, 326);
Сусіди намагалися зазирнути через тин у подвір’я Василя Дем’яновича, дізнатися, що там коїться (Мокр., Сто.., 1961, 113);
Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (Чорн., Пісні.., 1958, 5).
Словник української мови (СУМ-11)