кранівниця

кранівни́ця

-і.

Жін. до кранівник.

Значення в інших словниках

1. кранівниця — кранівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кранівниця — КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кранівни́к. Тут, на робочому місці, кожна в неї хвилька на обліку, і ніхто її, кранівницю, звідси відірвати не смій (О. Гончар); Кран прислухавсь – на ньому присіла золочена птиця і завмерла – стріли не схитне кранівниця (П. Мовчан).  Словник української мови у 20 томах
3. кранівниця — КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кранівни́к.  Словник української мови в 11 томах