Великий тлумачний словник сучасної мови

кранівник

кранівни́к

-а, ч.

Робітник, що працює на підіймальному крані.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кранівник — кранівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кранівник — КРАНІВНИ́К, а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані. Високий [монтажник] піднятою догори рукою у лапатій брезентовій рукавиці подавав кранівникові сигнали (В. Нестайко); Йому при його професії взагалі треба триматися подалі од цього зілля.  Словник української мови у 20 томах
  3. кранівник — КРАНІВНИ́К, а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані.  Словник української мови в 11 томах