кранівник

кранівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. кранівник — -а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кранівник — КРАНІВНИ́К, а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані. Високий [монтажник] піднятою догори рукою у лапатій брезентовій рукавиці подавав кранівникові сигнали (В. Нестайко); Йому при його професії взагалі треба триматися подалі од цього зілля.  Словник української мови у 20 томах
3. кранівник — КРАНІВНИ́К, а, ч. Робітник, що працює на підіймальному крані.  Словник української мови в 11 томах