кранівниця

КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до кранівни́к.

Тут, на робочому місці, кожна в неї хвилька на обліку, і ніхто її, кранівницю, звідси відірвати не смій (О. Гончар);

Кран прислухавсь – на ньому присіла золочена птиця і завмерла – стріли не схитне кранівниця (П. Мовчан).

Значення в інших словниках

1. кранівниця — кранівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кранівниця — -і. Жін. до кранівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кранівниця — КРАНІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кранівни́к.  Словник української мови в 11 томах