Значення в інших словниках
-
кредитка —
креди́тка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
кредитка —
КРЕДИ́ТКА, и, ж., розм. 1. Пластикова картка, яку видає клієнтам банк для кредитних розрахунків; кредитна картка (див. ка́ртка). В руці він тримав декілька кредиток (В. Винниченко); Офіціант зняв з моєї кредитки гроші (О. Авраменко...
Словник української мови у 20 томах
-
кредитка —
КРЕДИ́ТКА, и, ж., заст., розм. Кредитний квиток. Він ткнув .. дядькові кредитку на три карбованці (Досв., Вибр., 1959, 292); Не цурався і Дорохтей цього зарібку [торгівлі грішми], хоч і зменшився він після введення кредиток (Стельмах, І, 1962, 234).
Словник української мови в 11 томах