кредитка
КРЕДИ́ТКА, и, ж., заст., розм. Кредитний квиток.
Він ткнув .. дядькові кредитку на три карбованці (Досв., Вибр., 1959, 292);
Не цурався і Дорохтей цього зарібку [торгівлі грішми], хоч і зменшився він після введення кредиток (Стельмах, І, 1962, 234).
Словник української мови (СУМ-11)