кредитка
КРЕДИ́ТКА, и, ж., розм.
1. Пластикова картка, яку видає клієнтам банк для кредитних розрахунків; кредитна картка (див. ка́ртка).
В руці він тримав декілька кредиток (В. Винниченко);
Офіціант зняв з моєї кредитки гроші (О. Авраменко, В. Авраменко);
Взяла якусь із кредиток у тій же шухляді (І. Карпа);
Абсолютно всі й повсюдно послуговуються кредитками (з газ.).
2. заст. Кредитовий квиток (див. квито́к); кредитівка.
Він ткнув .. дядькові кредитку на три карбованці (Олесь Досвітній);
Мар'яна вийняла з чулка [з панчохи] пачку кредиток і з силою кинула їх у куток (М. Хвильовий);
Він загріб кредитки й сховав їх акуратно в кишеню (М. Йогансен);
Дядько Андрій дістав засмальцьовані кредитки (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)