крейцер
кре́йцер
I зах. крейцар, -а, ч.
У колишній Австро-Угорщині, Німеччині та деяких інших західноєвропейських країнах (до кінця 19 ст.) – дрібна розмінна монета (1/100 гульдена – в Австро-Угорщині, 1/60 гульдена – у Німеччині).
|| тільки мн. Гроші.
II -а, ч., мисл.
1》 Дворогове пристосування на кінці шомпола для розряджування шомпольних рушниць.
2》 Рукоятка із зубчастими коліщатками, якою витягують зі стволів паперові гільзи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови