кресь
кресь-кресь. виг.
1》 Звуконаслідування, що означає звук від удару об кремінь і т. ін.
|| у знач. присудка.
2》 розм. Уживається як присудок за знач. креснути.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикресь-кресь. виг.
1》 Звуконаслідування, що означає звук від удару об кремінь і т. ін.
|| у знач. присудка.
2》 розм. Уживається як присудок за знач. креснути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови