кривдний

кри́вдний

-а, -е.

Сповнений кривди (у 1 знач.); несправедливий.

|| Образливий, прикрий.

Значення в інших словниках

1. кривдний — кри́вдний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кривдний — Несправедливий; образливий, уразливий; (- чуття) прикрий, неприємний.  Словник синонімів Караванського
3. кривдний — КРИ́ВДНИЙ, а, е. Сповнений кривди (у 1 знач.); несправедливий. Це було .. несправедливе, кривдне спрощення складного по суті явища (Б.-І. Антонич); Миронець нікому не прощає кривдних образ (Д. Бедзик); Ми в лихий і кривдний час Все мусили терпіти (С.  Словник української мови у 20 томах
4. кривдний — НЕСПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на неправильному, необ'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь, який суперечить справедливості), НЕПРА́ВИЙ, КРИ́ВДНИЙ (який завдає кривди, несе несправедливість кому-, чому-небудь); НЕПРАВДИ́ВИЙ, НЕПРА́ВЕДНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
5. кривдний — КРИ́ВДНИЙ, а, е. Сповнений кривди (у 1 знач.); несправедливий. Ми в лихий і кривдний час Все мусили терпіти (Воскр., З перцем!, 1957, 334); Миронець нікому не прощає кривдних образ (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 85); // Образливий, прикрий.  Словник української мови в 11 томах
6. кривдний — Кривдний, -а, -е Обидный, несправедливый. Цінування, складене українським народом Москві і москалям, не повинно бути кривдне за-для Москви. Левиц. І. (Правда, 1868, 449).  Словник української мови Грінченка