кривдний
НЕСПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на неправильному, необ'єктивному ставленні до кого-, чого-небудь, який суперечить справедливості), НЕПРА́ВИЙ, КРИ́ВДНИЙ (який завдає кривди, несе несправедливість кому-, чому-небудь); НЕПРАВДИ́ВИЙ, НЕПРА́ВЕДНИЙ заст., книжн. (перев. про суд, покарання і т. ін.); НЕЗАСЛУ́ЖЕНИЙ (даний, зроблений або одержаний невідповідно до заслуг чи провини). Несправедливе покарання; Несправедливі докори; — Неправе діло задумала княгиня, — сказав Добислав (С. Скляренко); — Від тебе я можу заслухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак); Думки мутилися: ображали його (Чіпку) неправдивою карою, лякали людським сміхом (Панас Мирний); Весь цей час Партицький ходив по кімнаті, ніби схвильований незаслуженою образою (П. Колесник).
ОБРА́ЗЛИВИЙ (який завдає образи, який виражає або містить у собі образу), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ), ПРИ́КРИЙ, КРИ́ВДНИЙ, ОБИ́ДНИЙ рідше, ОБИ́ДЛИВИЙ рідше. Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкашина (Л. Дмитерко); Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться (прислів'я); Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. А загострювати взаємини з цим надто бистрим на прикре слово молодиком не хотілось (Ю. Шовкопляс); — Від тебе я можу вислухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак). — Пор. 1. дошку́льний.
Словник синонімів української мови