Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
крижина —
крижи́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
крижина —
КРИЖИ́НА, и, ж. Крижана брила. Федько стрибнув на лід і, наче пробуючи його, потопав ногами. Крижина добра була, товста, міцна (В. Винниченко); Серед крижин, що море вкривали, з'явилося судно (М.
Словник української мови у 20 томах
крижина —
КРИЖИ́НА (крижана брила), КРИ́ГА, ЛЬОДИ́НА рідше. Крижину, на якій тримався Валерій, хутко несло (О. Ільченко); Криги здорові пливуть звідусюди (М. Коцюбинський); Кришталево мінилися льодини проти місяця (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови
крижина —
КРИЖИ́НА, и, ж. Крижана брила. Серед крижин, що море вкривали, з’явилося судно (Трубл., І, 1955, 142); Над рікою лунає тріск і гук — одна якась крижина од-ривається від берега, летить на інші, .. розколюється (Скл., Святослав, 1959, 87); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах