крихітний

кри́хітний

-а, -е, розм.

Дуже маленький; малесенький.

Значення в інших словниках

1. крихітний — кри́хітний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. крихітний — див. малий  Словник синонімів Вусика
3. крихітний — [крих'ітнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. крихітний — КРИ́ХІТНИЙ, а, е, розм. Дуже маленький; малесенький. Входить [командир], хитаючись, в крихітну кімнатку і оглядається навколо (О. Довженко); Придорожні берези струшували з крихітних сонних бруньок холодну росу (М.  Словник української мови у 20 томах
5. крихітний — МАЛИ́Й (за розміром), НЕВЕЛИ́КИЙ, ДРІБНИ́Й, КРИ́ХІТНИЙ, МІЗЕ́РНИЙ, МІНІАТЮ́РНИЙ (дуже малий). Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (М. Коцюбинський); У вечірніх сутінях дивилась невелика хата темними вікнами (А.  Словник синонімів української мови
6. крихітний — КРИ́ХІТНИЙ, а, е, розм. Дуже маленький; малесенький. Входить [М. Щорс], хитаючись, в крихіт ну кімнатку і оглядається навколо (Довж.  Словник української мови в 11 томах