Великий тлумачний словник сучасної мови

кроква

кро́ква

-и, ж.

Два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кроква — кро́ква іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кроква — КРО́КВА, и, ж. Два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах; стропило. Держачися крокви, по латах, мов по сходах.., доліз [злодій] до бантини (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. кроква — Дерев'яна, залізобетонна або сталева балка, яка підтримує покрівлю; розташована перпендикулярно до піддашшя.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. кроква — Кро́ква, -ви; кро́кви, кро́ко́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кроква — КРО́КВА, и, ж. Два бруси, з’єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах. На хаті заблищали крокви й лати, наче сухі ребра (Н.-Лев., II, 1956, 364); Держачися крокви, по латах, мов по сходах..  Словник української мови в 11 томах