кроква —
кро́ква іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
кроква —
-и, ж. Два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кроква —
КРО́КВА, и, ж. Два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах; стропило. Держачися крокви, по латах, мов по сходах.., доліз [злодій] до бантини (І.
Словник української мови у 20 томах
кроква —
Дерев'яна, залізобетонна або сталева балка, яка підтримує покрівлю; розташована перпендикулярно до піддашшя.
Універсальний словник-енциклопедія
кроква —
КРО́КВА, и, ж. Два бруси, з’єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах. На хаті заблищали крокви й лати, наче сухі ребра (Н.-Лев., II, 1956, 364); Держачися крокви, по латах, мов по сходах..
Словник української мови в 11 томах