Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

кроква

Кро́ква, -ви; кро́кви, кро́ко́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. кроква — кро́ква іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кроква — -и, ж. Два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кроква — КРО́КВА, и, ж. Два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах; стропило. Держачися крокви, по латах, мов по сходах.., доліз [злодій] до бантини (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. кроква — Дерев'яна, залізобетонна або сталева балка, яка підтримує покрівлю; розташована перпендикулярно до піддашшя.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. кроква — КРО́КВА, и, ж. Два бруси, з’єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах. На хаті заблищали крокви й лати, наче сухі ребра (Н.-Лев., II, 1956, 364); Держачися крокви, по латах, мов по сходах..  Словник української мови в 11 томах