крокет —
кроке́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
крокет —
КРОКЕТ – КРИКЕТ Крокет, -у. Гра, в якій гравці ударами дерев’яних молотків проводять свої шари крізь дротяні ворітця. Крикет, -у. Спортивна гра з дерев’яним м’ячем, яка відбувається на прямокутному трав’яному полі.
Літературне слововживання
крокет —
-у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев'яними молотками дерев'яні кулі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
крокет —
КРОКЕ́Т¹, у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев'яними молотками дерев'яні кулі. З дальнього плацу доносилися голоси хворих, що грали в крокет (М.
Словник української мови у 20 томах
крокет —
кроке́т (англ., франц. croquet, від crochet – гачок) спортивна гра. Кожний з учасників команди ударами молотка по дерев’яній кулі намагається швидше провести її через відповідно поставлені на майданчику дужки.
Словник іншомовних слів Мельничука
крокет —
Гра та відпочинок для 2-8 осіб, популярна переважно у XIX ст.; полягає у якнайшвидшому проведенні через ряд воріт дерев'яних куль ударами спеціального молотка.
Універсальний словник-енциклопедія
крокет —
КРОКЕ́Т, у, ч. Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев’яними молотками дерев’яні кулі. — Лишимо й панові трохи земельки.. на яку грядку.. та на крокет… (Коцюб..
Словник української мови в 11 томах