крон
I -у, ч., спец.
Мінеральна хромова фарба. Жовтий крон. Зелений крон.
II -у, ч., муз.
Спеціальна висувна трубка, яка подовжує стовп повітря в мідному духовому інструменті й таким чином змінює його стрій.
Вентильні крони — крони для зміни висоти звуків, що включаються за допомогою вертилів. **
Змінні крони — крони для зміни загального строю інструментів.
Крони загального строю — крони для точного настроювання інструмента.
Великий тлумачний словник сучасної української мови