крона
кро́на
I -и, ж.
Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок.
II -и, ж.
Грошова одиниця Данії, Норвегії, Швеції – 100 ере; Естонії – 100 сенті; Ісландії – 100 ейре; Словаччини, Чехії – 100 гелерів.
III -и, ж., муз.
Невелика додаткова трубочка в мідних духових інструментах; за її допомогою знижується звучання інструмента.
Великий тлумачний словник сучасної української мови