круглий
кру́глий
-а, -е.
1》 Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий.
|| Гладкий, опасистий. Круглі дужки.
Круглий стенд — спеціально обладнаний круглий майданчик для стрільби по літаючих тарілках.
Круглий стіл — нарада, бесіда, дискусія, учасники яких обговорюють що-небудь на рівних правах.
2》 перен., розм. Те саме, що цілковитий; повний. Круглий відмінник. Круглий сирота.
3》 розм. Те саме, що весь I 1); цілий (про відрізок часу).
4》 розм. Який не має одиниць, дробових чисел; рівний, заокруглений, цілий (про число, рахунок і т. ін.).
Кругла сума — велика, значна сума.
Великий тлумачний словник сучасної української мови