1. Великий тлумачний словник сучасної мови

круглий

кру́глий

-а, -е.

1》 Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий.

|| Гладкий, опасистий. Круглі дужки.

Круглий стенд — спеціально обладнаний круглий майданчик для стрільби по літаючих тарілках.

Круглий стіл — нарада, бесіда, дискусія, учасники яких обговорюють що-небудь на рівних правах.

2》 перен., розм. Те саме, що цілковитий; повний. Круглий відмінник. Круглий сирота.

3》 розм. Те саме, що весь I 1); цілий (про відрізок часу).

4》 розм. Який не має одиниць, дробових чисел; рівний, заокруглений, цілий (про число, рахунок і т. ін.).

Кругла сума — велика, значна сума.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круглий — кру́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. круглий — Округлий; (- щоки) гладкий, опасистий; (сирота) цілковитий, повний; (рік) увесь, цілий; (- число) рівний, заокруглений; кругленький, круглявий, круглястий, кругловатий, круглуватий. Словник синонімів Караванського
  3. круглий — I банеподібний, випуклий, дископодібний, дугастий, закотистий, закочистий, закруглений, заокруглений, заокруглий, кільцюватий, кільчастий, кільчатий, клубкуватий, колечковатий, колечкуватий, колобкуватий, коткий, котючий, кочалистий, кочилястий... Словник синонімів Вусика
  4. круглий — [круглией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. круглий — КРУ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який має форму круга, кулі, циліндра і т. ін.; округлий. Виступає круглий місяць З сестрою зорею, Виступають із-за хмари (Т. Шевченко); Білий .. Словник української мови у 20 томах
  6. круглий — Круглий, як місяць. Дуже круглий. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. круглий — кру́гла (кру́глий) сирота́. Той, у кого нема батьків, рідних. Надія довірливо сказала: — Яка славна дівчина, тільки сирота кругла, дитям під вікнами хліба просила (М. Стельмах); Хлопець був круглий сирота — ні батька, ні матері (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  8. круглий — КРУ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. Виступає круглий місяць З сестрою зорею. Виступають із-за хмари (Шевч., II, 1963, 44); Білий.. Словник української мови в 11 томах