круглий
КРУ́ГЛИЙ, а, е.
1. Який має форму круга, кулі, циліндра і т. ін.; округлий.
Виступає круглий місяць З сестрою зорею, Виступають із-за хмари (Т. Шевченко);
Білий .. цвіт гойдавсь поверх води між круглим широким листям (Панас Мирний);
Ось бубон ранку – кругле сонце – до маршу будить вояків (Б.-І. Антонич);
Вікна круглі, як ілюмінатори (Ю. Яновський);
Перед Романом опинився високий, червонопикий чоловік з круглою, як гарбуз, бритою головою (Л. Письменна);
// Який своєю формою нагадує круг, кулю, циліндр і т. ін. (перев. про очі).
Мала [Рахіра] не лише його круглі чорні жадібні очі, але і вдача його відбилася у неї, немов у дзеркалі (О. Кобилянська);
Хлопчинка, відразу затихнувши, з ляком і непорозумінням дивиться на мене круглими, чорненькими оченятками (В. Винниченко);
Прокинулися в дуплах нічні сови, присвічуючи вогниками круглих очей (О. Бердник);
// Гладкий, опасистий.
Барва її лиця не була .. рум'яною, .. щоки не були круглі (Леся Українка);
Прокуда, маленький, пузатенький, круглий, як діжечка, білявий чоловік з по-жіночому ніжною шкірою, куцорукий і куцоногий (І. Багряний);
Позад священика і хлопця-підлітка стояв якийсь чоловік з круглим повним лицем, і якоюсь недоброю посмішкою (Г. Пагутяк).
2. перен., розм. Те саме, що цілкови́тий.
– Запам'ятайте.., що проти помилок людей воюють кулями лише круглі ідіоти або ж мерзотники (М. М. Тарновський);
– Могли тоді межувати землю, як пану хотілося, і “полюбовна казка” ставала круглим обманом (М. Стельмах);
– Бурда, а не ліки, даруйте, якісь помиї. Тільки круглий дурень або негідник міг порадити вживати таку погань (М. Сиротюк).
3. розм. Те саме, що весь¹ 1; цілий (про відрізок часу).
Є місця – чувати: Круглий рік весна... (П. Грабовський);
Мало не круглу добу крутилася на ногах (С. Чорнобривець);
– Поїдем, де вічне літо, орхідеї цвітуть круглий рік (О. Гончар).
4. розм. Який не має одиниць, дробових чисел; рівний, заокруглений, цілий (про число, рахунок і т. ін.).
Назначили ліцитацію, отаксували все моє добро на круглих шістдесят ринських (І. Франко);
В геологічному управлінні працювали люди, яким стукнуло вже півсотні з гаком, а то й круглих шістдесят (С. Журахович).
Значення в інших словниках
- круглий — кру́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- круглий — Округлий; (- щоки) гладкий, опасистий; (сирота) цілковитий, повний; (рік) увесь, цілий; (- число) рівний, заокруглений; кругленький, круглявий, круглястий, кругловатий, круглуватий. Словник синонімів Караванського
- круглий — I банеподібний, випуклий, дископодібний, дугастий, закотистий, закочистий, закруглений, заокруглений, заокруглий, кільцюватий, кільчастий, кільчатий, клубкуватий, колечковатий, колечкуватий, колобкуватий, коткий, котючий, кочалистий, кочилястий... Словник синонімів Вусика
- круглий — [круглией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- круглий — -а, -е. 1》 Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. || Гладкий, опасистий. Круглі дужки. Круглий стенд — спеціально обладнаний круглий майданчик для стрільби по літаючих тарілках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- круглий — Круглий, як місяць. Дуже круглий. Приповідки або українсько-народня філософія
- круглий — кру́гла (кру́глий) сирота́. Той, у кого нема батьків, рідних. Надія довірливо сказала: — Яка славна дівчина, тільки сирота кругла, дитям під вікнами хліба просила (М. Стельмах); Хлопець був круглий сирота — ні батька, ні матері (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- круглий — КРУ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. Виступає круглий місяць З сестрою зорею. Виступають із-за хмари (Шевч., II, 1963, 44); Білий.. Словник української мови в 11 томах