круглий

КРУ́ГЛИЙ, а, е.

1. Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий.

Виступає круглий місяць З сестрою зорею. Виступають із-за хмари (Шевч., II, 1963, 44);

Білий.. цвіт гойдавсь поверх води між круглим широким листям (Мирний, V, 1955, 349);

Вікна круглі, як ілюмінатори (Ю. Янов., II, 1958, 80);

// Гладкий, опасистий.

Барва її лиця не була.. рум’яною, ..щоки не були круглі (Л. Укр., III, 1952, 664);

Той, кого я признав за Шеметуна, був круглий, рум’янощокий, у просторому піджаку, що не сходився на животі (Збан., Єдина, 1959, 105).

∆ Кру́глі дужки́ — дужки, що мають таку форму: ().

◊ Зу́стріч (нара́да і т. ін.) за кру́глим столо́м — зустріч, нарада тощо, учасники якої мають рівні права.

2. перен., розм. Те саме, що цілкови́тий; повний.

— Могли тоді межувати землю, як пану хотілося, і «полюбовна казка» ставала круглим обманом (Стельмах, І, 1962, 273).

Кру́глий відмі́нник; Кру́гла відмі́нниця — учень (учениця), що має оцінки «відмінно» з усіх предметів.

Дочка кругла відмінниця, грає на інструменті (Гончар, Тронка, 1963, 162);

Кру́глий (кру́гла) сирота́ — сирота, що не має ні батька ні матері.

— Микола — круглий сирота, чесного хорошого роду (Кв.-Осн., II, 1956, 349);

Вмерла Катрусина мати, і Катруся стала круглою сиротою (Кобр., Вибр., 1954, 88).

3. розм. Те саме, що весь¹ 1; цілий (про відрізок часу).

Є місця — чувати: Круглий рік весна… (Граб., І, 1959, 371);

Мало не круглу добу крутилася на ногах (Чорн., Пісні.., 1958, 86).

4. розм. Який не має одиниць, дробових чисел; рівний, заокруглений, цілий (про число, рахунок і т. ін.).

В геологічному управлінні працювали люди, яким стукнуло вже півсотні з гаком, а то й круглих шістдесят (Жур., Звич. турботи, 1960, 158).

◊ Кру́гла су́ма — велика, значна сума.

Мужі назвали таку круглу суму, що серце бідного скульптора покотилось у прірву (Донч., VI, 1954, 525);

Кру́гле сло́во; Кру́глий зворо́т — влучне слово, зворот.

Валентин Модестович.. полюбляє круглі звороти та вишукані іноземні слова (Шовк., Інженери, 1956, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круглий — кру́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. круглий — Округлий; (- щоки) гладкий, опасистий; (сирота) цілковитий, повний; (рік) увесь, цілий; (- число) рівний, заокруглений; кругленький, круглявий, круглястий, кругловатий, круглуватий. Словник синонімів Караванського
  3. круглий — I банеподібний, випуклий, дископодібний, дугастий, закотистий, закочистий, закруглений, заокруглений, заокруглий, кільцюватий, кільчастий, кільчатий, клубкуватий, колечковатий, колечкуватий, колобкуватий, коткий, котючий, кочалистий, кочилястий... Словник синонімів Вусика
  4. круглий — [круглией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  5. круглий — -а, -е. 1》 Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. || Гладкий, опасистий. Круглі дужки. Круглий стенд — спеціально обладнаний круглий майданчик для стрільби по літаючих тарілках. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. круглий — КРУ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який має форму круга, кулі, циліндра і т. ін.; округлий. Виступає круглий місяць З сестрою зорею, Виступають із-за хмари (Т. Шевченко); Білий .. Словник української мови у 20 томах
  7. круглий — Круглий, як місяць. Дуже круглий. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. круглий — кру́гла (кру́глий) сирота́. Той, у кого нема батьків, рідних. Надія довірливо сказала: — Яка славна дівчина, тільки сирота кругла, дитям під вікнами хліба просила (М. Стельмах); Хлопець був круглий сирота — ні батька, ні матері (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови