круглий
КРУ́ГЛИЙ, а, е.
1. Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий.
Виступає круглий місяць З сестрою зорею. Виступають із-за хмари (Шевч., II, 1963, 44);
Білий.. цвіт гойдавсь поверх води між круглим широким листям (Мирний, V, 1955, 349);
Вікна круглі, як ілюмінатори (Ю. Янов., II, 1958, 80);
// Гладкий, опасистий.
Барва її лиця не була.. рум’яною, ..щоки не були круглі (Л. Укр., III, 1952, 664);
Той, кого я признав за Шеметуна, був круглий, рум’янощокий, у просторому піджаку, що не сходився на животі (Збан., Єдина, 1959, 105).
∆ Кру́глі дужки́ — дужки, що мають таку форму: ().
◊ Зу́стріч (нара́да і т. ін.) за кру́глим столо́м — зустріч, нарада тощо, учасники якої мають рівні права.
2. перен., розм. Те саме, що цілкови́тий; повний.
— Могли тоді межувати землю, як пану хотілося, і «полюбовна казка» ставала круглим обманом (Стельмах, І, 1962, 273).
Кру́глий відмі́нник; Кру́гла відмі́нниця — учень (учениця), що має оцінки «відмінно» з усіх предметів.
Дочка кругла відмінниця, грає на інструменті (Гончар, Тронка, 1963, 162);
Кру́глий (кру́гла) сирота́ — сирота, що не має ні батька ні матері.
— Микола — круглий сирота, чесного хорошого роду (Кв.-Осн., II, 1956, 349);
Вмерла Катрусина мати, і Катруся стала круглою сиротою (Кобр., Вибр., 1954, 88).
3. розм. Те саме, що весь¹ 1; цілий (про відрізок часу).
Є місця — чувати: Круглий рік весна… (Граб., І, 1959, 371);
Мало не круглу добу крутилася на ногах (Чорн., Пісні.., 1958, 86).
4. розм. Який не має одиниць, дробових чисел; рівний, заокруглений, цілий (про число, рахунок і т. ін.).
В геологічному управлінні працювали люди, яким стукнуло вже півсотні з гаком, а то й круглих шістдесят (Жур., Звич. турботи, 1960, 158).
◊ Кру́гла су́ма — велика, значна сума.
Мужі назвали таку круглу суму, що серце бідного скульптора покотилось у прірву (Донч., VI, 1954, 525);
Кру́гле сло́во; Кру́глий зворо́т — влучне слово, зворот.
Валентин Модестович.. полюбляє круглі звороти та вишукані іноземні слова (Шовк., Інженери, 1956, 174).
Значення в інших словниках
- круглий — кру́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- круглий — Округлий; (- щоки) гладкий, опасистий; (сирота) цілковитий, повний; (рік) увесь, цілий; (- число) рівний, заокруглений; кругленький, круглявий, круглястий, кругловатий, круглуватий. Словник синонімів Караванського
- круглий — I банеподібний, випуклий, дископодібний, дугастий, закотистий, закочистий, закруглений, заокруглений, заокруглий, кільцюватий, кільчастий, кільчатий, клубкуватий, колечковатий, колечкуватий, колобкуватий, коткий, котючий, кочалистий, кочилястий... Словник синонімів Вусика
- круглий — [круглией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- круглий — -а, -е. 1》 Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. || Гладкий, опасистий. Круглі дужки. Круглий стенд — спеціально обладнаний круглий майданчик для стрільби по літаючих тарілках. Великий тлумачний словник сучасної мови
- круглий — КРУ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який має форму круга, кулі, циліндра і т. ін.; округлий. Виступає круглий місяць З сестрою зорею, Виступають із-за хмари (Т. Шевченко); Білий .. Словник української мови у 20 томах
- круглий — Круглий, як місяць. Дуже круглий. Приповідки або українсько-народня філософія
- круглий — кру́гла (кру́глий) сирота́. Той, у кого нема батьків, рідних. Надія довірливо сказала: — Яка славна дівчина, тільки сирота кругла, дитям під вікнами хліба просила (М. Стельмах); Хлопець був круглий сирота — ні батька, ні матері (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови