Великий тлумачний словник сучасної мови

круглуватий

круглува́тий

-а, -е.

Трохи заокруглений; круглястий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. круглуватий — круглува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. круглуватий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
  3. круглуватий — КРУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи заокруглений, наближений до круглої (у 1 знач.) форми. Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (І. Нечуй-Левицький); Дмитро Холод помітив на круглуватому Логвиновому обличчі легке хвилювання (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. круглуватий — КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю.  Словник синонімів української мови
  5. круглуватий — Круглува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. круглуватий — КРУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи заокруглений; круглястий. Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (Н.-Лев., II, 1956, 416); Дмитро Холод помітив на круглуватому Логвиновому обличчі легке хвилювання (Епік, Тв., 1958, 30).  Словник української мови в 11 томах