круговий
кругови́й
-а, -е.
1》 Який відбувається, здійснюється по кругу, по колу. Кругова оборона.
Кругова порука — а) взаємна відповідальність у певному середовищі, групі тощо; б) взаємне приховування, взаємний порятунок.
2》 у знач. ім. кругова, -вої, ж., заст. Чарка, з якої почережно п'ють усі, хто сидить за столом, у колі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови