крутнутися

крутну́тися

-нуся, -нешся, док.

1》 Однокр. до крутитися 1).

2》 розм. Те саме, що повернутися 1).

3》 розм. Кинутися, метнутися куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. крутнутися — крутну́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. крутнутися — КРУТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до крути́тися 1. Настя крутнулась на одній нозі й вибігла з зали (І. Нечуй-Левицький); Гарасько нетерпляче крутнувся на ослоні, миттю схопився й почав кашляти (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
3. крутнутися — КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док.  Словник синонімів української мови
4. крутнутися — КРУТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до крути́тися 1. Настя крутнулась на одній нозі й вибігла з зали (Н.-Лев., III, 1956, 214); Гарасько нетерпляче крутнувся на ослоні, миттю схопився й почав кашляти (Мирний, IV, 1955, 347). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах
5. крутнутися — Крути́тися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся гл. 1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться. Мет. 2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. МВ. Крутнувся догори черева. Ном. № 1833. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210.  Словник української мови Грінченка