кріпитися

кріпи́тися

-плюся, -пишся; мн. кріпляться; недок.

1》 Твердо, стійко триматися; виявляти витримку в чомусь.

2》 спец. Пас. до кріпити 1-3), 5).

Значення в інших словниках

1. кріпитися — кріпи́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кріпитися — (виявляти витримку) триматися, держатися.  Словник синонімів Караванського
3. кріпитися — КРІПИ́ТИСЯ, кріплю́ся, крі́пишся; мн. крі́пляться; недок. 1. Твердо, стійко триматися; виявляти витримку в чомусь. Та, наче явір вглиб, у корінь втятий, Я ще державсь, кріпився (І. Франко); Пишу сьогодні коротенько: як не кріплюся, а тягне до ліжка (М.  Словник української мови у 20 томах
4. кріпитися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися бадьоро, приховуючи або проганяючи втому, слабість, поганий настрій і т. ін.); КРІПИ́ТИСЯ, МУЖА́ТИСЯ рідше (за важких обставин). Я бадьорився, намагався розігнати туман смутку, що горнув мені душу, а все марно (Я.  Словник синонімів української мови
5. кріпитися — КРІПИ́ТИСЯ, плю́ся, пишся; мн. крі́пляться; недок. 1. Твердо, стійко триматися; виявляти витримку в чомусь. Та, наче явір вглиб, у корінь втятий, Я ще державсь, кріпився (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. кріпитися — Кріпитися, -плюся, -пишся гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.  Словник української мови Грінченка