куликів

куликі́в

-кова, -кове.

Прикм. до кулик.

|| Належний, властивий кулику.

Значення в інших словниках

1. куликів — Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.  Словник української мови Грінченка