кулішівка

куліші́вка

-и, ж., грам.

Правила орфографії української мови, розроблені у 19 ст. П. Кулішем.

Значення в інших словниках

1. кулішівка — куліші́вка іменник жіночого роду варіант українського правопису іст.  Орфографічний словник української мови
2. кулішівка — КУЛІШІ́ВКА, и, ж. Український фонетичний правопис XIX ст., запроваджений П. Кулішем. Принаймні в 1856 р. ніхто не думав плакати на ту кулішівку (М. Драгоманов); Цим алфавітом, який удячні нащадки назвали на честь укладача кулішівкою, користуємось ми тепер (Б. Антоненко-Давидович).  Словник української мови у 20 томах
3. кулішівка — Кулішівка, -ки ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех.  Словник української мови Грінченка