кум
I -а, ч.; мн. куми, кумів.
1》 Хрещений батько стосовно до батьків хрещеника і хрещеної матері; батько дитини по відношенню до хрещеного батька і хрещеної матері.
2》 заст. Приятель (у звертанні).
3》 нар.-поет. Епітет вовка в казках, байках.
4》 жарг. За радянських часів – офіцер державної безпеки в місцях позбавлення волі, який схиляв засуджених до співпраці з секретними службами.
II кум-кум, виг.
Звуконаслідування, що означає крик жаби.
Великий тлумачний словник сучасної української мови