кулішівка
куліші́вка
-и, ж., грам.
Правила орфографії української мови, розроблені у 19 ст. П. Кулішем.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулішівка — куліші́вка іменник жіночого роду варіант українського правопису іст. Орфографічний словник української мови
- кулішівка — КУЛІШІ́ВКА, и, ж. Український фонетичний правопис XIX ст., запроваджений П. Кулішем. Принаймні в 1856 р. ніхто не думав плакати на ту кулішівку (М. Драгоманов); Цим алфавітом, який удячні нащадки назвали на честь укладача кулішівкою, користуємось ми тепер (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
- кулішівка — Кулішівка, -ки ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех. Словник української мови Грінченка