1. Словник української мови у 20 томах

кулішівка

КУЛІШІ́ВКА, и, ж.

Український фонетичний правопис XIX ст., запроваджений П. Кулішем.

Принаймні в 1856 р. ніхто не думав плакати на ту кулішівку (М. Драгоманов);

Цим алфавітом, який удячні нащадки назвали на честь укладача кулішівкою, користуємось ми тепер (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулішівка — куліші́вка іменник жіночого роду варіант українського правопису іст. Орфографічний словник української мови
  2. кулішівка — -и, ж., грам. Правила орфографії української мови, розроблені у 19 ст. П. Кулішем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кулішівка — Кулішівка, -ки ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех. Словник української мови Грінченка